Маленькі діти ще не розрізняють понять «своє» і «чуже» – вони легко беруть те, що їм сподобалося, і відкидають своє, коли воно їм набридло. Як же навчити малюків поважати чужу власність і цінувати своє? Багато батьків вважають, що це можливо лише тоді, коли дитина володітиме власними речами, тому поспішають дарувати їй дорогі іграшки, повторюючи: «Це тепер твоє! Бережи, не ламай, не губи!» Проте дитина, зрадівши подарунку, все одно продовжує ламати й губити речі.

Більшість батьків впевнені, що варто лише сказати: «Це твоє!», – і малюк автоматично почне цінувати своє. Але це не так. Дорослу і розумну дитину власність справді може навчити відповідальності, а от малюка – тільки розбестити.

Любі мами, ми знаємо, що ви обожнюєте своїх дітей і вам хочеться обдарувати їх усім найкращим. Проте це не формує у них правильного ставлення до речей. Жодна дитина не стала більш розумною або відповідальною лише тому, що у неї з’явилося щось «своє». Малюки можуть бути щедрими: «Беріть, мені не шкода!», або ж навпаки – жадібними: «Не дам, це моє!» Вони можуть ставитися до речей як дуже дбайливо, так і бездумно: принести дорогу модель літака друзям і зламати її за кілька хвилин.

Старші діти вже розуміють, що таке «своє» і «чуже», проте часто розкидають і ламають власні речі. Більше того, саме тому, що це їхня власність, вони можуть не слухати вас і робити з речами все, що їм заманеться. Якщо річ «їхня», то ваші вказівки «як нею користуватися» для них уже не є важливими: захочуть – дослухаються, не захочуть – ні.

Подарували сину радіокеровану машинку і хочете показати, як правильно з нею поводитися? Але ж це вже «його» машинка, і він буде грати так, як хоче, навіть викручуючи батарейки викруткою. І не втручайтеся: раз подарували – значить тепер це його, не заважайте!

Перша порада: не поспішайте віддавати речі в повну власність дитині, краще надайте їх у користування, чітко позначивши правила. Наприклад: «Ми з мамою купили тобі конструктор Лего, як ти просив. Поцілуй маму! Тепер слухай правила.

1. Головний – ти. Сестру навчиш, як правильно користуватися, але якщо вона щось зламає чи загубить, відповідаєш ти. Ти старший.
2. Деталі гри мають зберігатися тільки в коробці. Якщо пішли дивитися телевізор, а деталі Лего залишилися розкидані по кімнаті, гру забираю на кілька днів.
3. Правило «Стоп!». Починаєте сваритися – не кричите, не б’єтеся, а кажете «Стоп!» і припиняєте всі дії. Повтори правила!»

Таким чином, діти знатимуть, як користуватися речами, а батьки керуватимуть процесом. І ніяких «Це моя гра, граю як хочу!» не буде. Варто пам’ятати, що гру Лего, яку купили батьки, вона належить батькам, а не дітям. Діти лише користуються нею і в будь-який момент гру можна забрати. Якщо почали кидатися деталями – це вже не Лего, гру забираємо. Привчіть дитину до того, що в домі все визначають батьки.

Важливо: для того, щоб дитина навчилася поважати речі, спочатку вона має навчитися поважати слово батьків. Якщо цього не буде – вас просто не будуть слухати. Подумайте над цим самі і зверніть увагу на статтю «Усе найкраще – дорослим!».

Хто користується річчю і хто є її господарем – це різні питання. Користується дитина, а господар – тато або мама. Такий підхід допоможе швидше виховати у дитини відповідальне ставлення до речей.

Любі батьки, правильне ставлення дитини до речей, вміння берегти й не ламати – це навичка, яка формується не через подарунки, а через добре організоване навчання.

Діти вчаться на прикладах. Якщо ви щодня показуєте, що черевики потрібно чистити, одяг – вішати в шафу, а на столі не має бути розкиданих речей, це поступово стане частиною свідомості дитини: «нормальні люди живуть саме так».

Діти завжди живуть за правилами. Але важливо, щоб це були саме ваші правила. Привчайте дітей слухати вас і дотримуватися простих, зрозумілих правил: «Кожна гра має свою коробочку». «Перш ніж почати нову гру, потрібно прибрати стару». «Іграшками не б’ються». «Використовуй правило “Стоп!”». «Всі рішення приймають дорослі».

Будь-яка нова справа чи гра повинна проходити під наглядом. Навчайте дитину крок за кроком, так само, як вчили зав’язувати шнурки. Граєте дружно – чудово, сваритеся – іграшку забираю. Щоб це було легко, не варто «дарувати назовсім». Всі речі в вашому домі належать вам, у дітей немає нічого, чим би вони могли вам «не дати». Не створюйте собі зайвих проблем.

І коли ваші діти навчаться правильно користуватися речами, бережливо ставитися до них і розумно ділитися – тоді ви зможете дарувати їм що завгодно, навіть найцінніші речі.

Розумним дітям мудрих батьків – а саме вашим дітям – можна все!